Одеса нерухомість
Купівля продаж нерухомості Одеса
Квартира з ременем. Цілком обладнана для життя.
Кімнати прохідні можна зробити окремими.
Над квартирою є велике приміщення вільної площі. Комунікації
всі виведені. Можна зробити мансардну житлову кімнату або терасу.
Біля будинку великий ринок, школи, центр розвитку дітей, університети.
Квартира у дворі у міцному кам’яному будинку.
Маленький провулок в історичному центрі Одеси. Являє собою один квартал між вулицями Коблевською і Ніжинською.
Дані про цей провулок з’явилися ще задовго до того, як він дістав першу назву. Так, у 1819 році він згадується як провулок між II та XXXI кварталами. Першу офіційну назву, Кінний провулок, вулиця ця дістала у 1865 році та проіснувала із цією назвою лише до 5.10.1874. Вже у 1870 з’явилася ще одна назва провулку — Ново-Базарний — завдяки Новому ринку, що знаходиться наприкінці провулку.
Тільки 1 квітня 1964 провулок було перейменовано на честь учасника оборони Одеси і Севастополя, Героя Радянського Союзу, Миколи Богданова. Так, під назвою Провулок Богданова, він проіснував до 2016 року. Згідно із розпорядження голови Одеської обладміністрації, Михеіла Саакашвілі, цей провулок дістав нову назву, на честь видатного українського військово-політичного діяча, Вільгельма Габсбурга (також відомого як Василь Вишиваний). Судячи з усього це сталося завдяки плутанини із прізвищами, оскільки до переліку осіб, чиї прізвища підпадають під декомунізацію, було внесено Михайла Богданова, комуніста який встановлював радянську владу в Україні.
Батько Вільгельма припадав імператору Францу-Йосифу троюрідним братом і при розпаді Австро-Угорщини. Претендував на польський престол. Він поріднився з верхівкою польської аристократії, видавши дочок за князів Чарторійського і Радзівіла. Вільгельм Франц, молодший з його шести дітей, народився на острові Лошинь в Далмації (нині Хорватія). З 12-річного віку жив у маєтку батька невеликому містечку Живець у Західній Галичині. Будучи підлітком подорожував інкогніто гуцульськими селами. Був зачарований українською культурою, вивчив українську мову, читав українську літературу. Як він сам згадував, серед прочитаних книг були: ілюстрована «Історія України-Русі» Грушевського. «Історичні мініатюри» Стефаника, книги Федьковича, Шевченка, Франка. За бажання покращити умови життя бідного українського населення Галичини отримав прізвисько «Червоний Принц».
